Основа жертви
02,02,20 Богослужіння Церкви Христа Спасителя
1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого, 2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом; (Рим.9:1-3)
Апостола Павла можна дійсно назвати справжнім патріотом, коли він об'являє про готовність пожертвувати собою заради спасіння одноплемінників. І підставою такої готовності є безумовно любов Божа(агапе - грец.) й іншого бути не може. Тому і його патріотизм містить правдиву істину, адже він передбачає добро та благо своїй землі і своєму народові.
Розуміючи, що такої заміни неможливо здійснити, бо вона нічого б не дала, навіть якби він дійсно й помер би за ізраїльтян, при цьому він не марнословить, але сердечно закликає "своїх" прийняти Ісуса Христа, тим самим проголошуючи єдиновірний шлях порятунку кожної душі(Дії.4:12). Єдиний, Хто зміг вчинити справжню заміну для інших, це Син Божий. Тільки Його Жертва стала здатною подарувати людині вічне спасіння та вічне єднання із своїм Батьком Небесним.
В Iван.3:16 сказано: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне". Він сповіщає, що причиною приходу на землю для мук і смерті на Голгофському хресті нашого Господа була довершена і така неосяжна любов Бога до людини. Саме така любов стала тим щирим бажанням Павла подарувати спасіння іншим: і юдеям, і поганам також. Саме така любов спонукає всіх християн робити ті речі, що у світі вважають за дурість чи марноту. Саме вона дає нам здатність любити шлях віруючого і мати на ньому велику радість, коли наша жертовність допомагає замінити погибель безнадійного грішника на спасенне життя дітей Божих.
Також необхідно завжди виділяти те, що ця любов походить тільки від Бога і тільки завдяки Його суверенній волі. Ніхто не зміг би заставити це зробити Того, Хто все створив і все тримає у Своїй владі. Більше того, справедливим було б інше, - знищення самовільно "зіпсованого виробу". І ніхто не може сказати, що це було б несправедливим. Нікому і в голову не приходить думка, що несправедливо гончарю створювати із глини ті вироби, які йому хочеться(Рим.9:21). Він владний чинити й те, що захоче і з вже виготовленим. Тому, як створіння, ніхто не вправі щось дорікати своєму Творцю.
Та суверенна Божа жертва для людини має непохитну основу, - Його досконалу любов. Це заставляє завжди дякувати й коритися своєму Спасителю. Чуттєво переживати за те, що саме ми стали причиною страждань і смерті Сина Божого й гаряче славити Його в серці своїм. І особливо ми робимо це під час Вечері Господньої.
