Найбільша радість
06,10,19 Богослужіння в Церкві Христа Спасителя
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді. (3Iван.1:4)
Ап. Іван, звертаючись до своєї духовної дитини по імені Гай(3Ів.1:1), який напевне був членом однієї із церков Малої Азії, знаючи його вірність та відданість Євангелії, називає його "возлюбленим", причому робить це чотири рази(1,2,5,11) у цьому маленькому посланні.
Така любов виникла не дарма. Вона стала наслідком правдивої поведінки Гая у тих умовах, що огортали його. Незважаючи на протидію вельми впливової людини по імені Діотреф(9), який протистояв Івану і ділу Божому(3Iван.1:9-10), Гай продовжував звершувати служіння Євангельської справи, приймаючи у себе вдома місіонерів від Івана. Напевне він випробовував великі нападки та утиски з цього приводу, але він не здавався й залишався вірним. Тому-то його Іван хвалить, підбадьорює та застерігає про трагедію протилежної поведінки, яку чинив Діотреф.
Також апостол проголошує істину великої радості, що наповняє не тільки його, але й відповідає Божому вподобанню. Він каже, що немає більшої радості ніж знати, що діти ходять у істині. І це проголошення має найбільшу цінність та науку кожному батькові, що пізнав Ісуса Христа.
Сьогодні так багато чуєш про те, як батьки нахваляються досягненнями своїх чад. Що вони здобули пристойну освіту, влаштувалися на добру роботу, отримують великі зарплати і т.п. А на запитання: " А як справи у ваших дітей із вірою у Христа?" – ніяково стискають плечима. Тобто ніякої віри. "У чому ж тоді така велика ваша радість?" – напрошується наступне запитання.
Звичайно освіта, професія і добре влаштування допомагає у житті земному, але ж все це не вирішує головної проблеми людини, - її гріховної природи. Причому необхідно наголосити і на тому, що після смерті буде суд і вирок: Рай або пекло(Матв.25:46). Смерть це не припинення життя, як багато, хто думає. Це лише початок нескінченного буття і надважливе те, де воно проходитиме.
Дійсно ми радіємо успіхам дітей, але є та найбільша радість, що ніколи не припиниться й має найбільшу цінність. Щира віра у Христа та вірність Йому на всіх земних шляхах, - ось, що вкрай необхідно кожній людині, щоб вона була насправді щасливою нині і навіки.
Бути вірними самим та вселяти це своїм дітям, якщо ми їх дійсно любимо справжньою любов'ю. Так ми отримаємо досконалу радість самі, а також порадуємо нашого Батька Небесного найбільшою радістю.
