Найдовша коротка дорога
14,06,15 Богослужіння в Церкві Христа Спасителя
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. (Євр.11:6)
Історія переходу Ізраїльського народу, що йшов із єгипетського рабства до землі обіцяної, є найкращою ілюстрацією того, яким буває довгим, а часто і не нездоланним шлях до віри в Ісуса Христа багатьох людей.
Пораховано, що відстань від Єгипту до Палестини, навіть в той час, становив би лише декілька днів та він, врешті решт, виявився для народу ізраїльського довжиною в 40 років, а всьому старшому поколінню так і став недосяжним.
Дуже часто здається, що людина все розуміє і їй залишається зробити невеличкий крок до Господа, щоб пізнати Його спасіння та стати навіки Його дитям (Iван.1:12), але той маленький крок стає таким важким, що людина не може його зробити дуже довго, – десятиріччями, а нерідко й взагалі ніколи. Не раз доводилося чути свідчення, як зі сльозами в очах співрозмовники розповідали про те, як в дитинстві бабусі водили до церкви, до Недільної школи. Що ставши дорослими вони не один раз бачили Божу руку у житті та відчували Його заклик, але марнота світу кожного разу брала гору над ними й вони так і залишалися "стояти" на місці немов би паралізовані.
А саме так і є, - гріх наскільки паралізує волю людини, що вона просто не здатна йти дорогою Господньою. Біблія навчає, що кожен, хто не належить Праведному Богу, є повністю підвладним рабом гріха. Не дивно, що деякі нарікають, - мовляв не мають віри тому й не є віруючими. А де ж вона візьметься та віра, коли вона надходить лише від Бога, як дар (Еф.2:8). Людина мусить зробити рух назустріч Творцеві (Мт.11:28), щоб отримати цей дар та стати справді віруючим і спасенним чадом Його (Євр.11:6).
Існує таке прислів'я: "Найдовший шлях людини, це шлях від голови до серця" і це беззаперечна істина. Тільки Христос допоможе здолати цю відстань. Та для цього треба зробити той єдиний, але необхідний крок назустріч Йому. Інакше та відстань може залишитися не пройденою навіки.
Тієї неділі в зібранні були гості із церкви с.Степанки. Брати і сестри провели все зібрання в якому постійно наголошували на необхідність проробити цей шлях довіри Богу одного разу і з того часу віддано слідувати за Ним, прославляючи Господа всім своїм життям.
