Листопад


Розчісує осінь дерева
І втрушує землю листком
Ялина під небом завмерла,
Накрилась зеленим платком

Колючий вітрець повіває,
У теплі краї відлітають птахи
Вітання мені посилають
На мові птахів-це курли

У небі хмари зібрались до купи
Сумують і плачуть дощем
Голуб самотній шукає голубку
На серце навіює щем

Що промайнуло тепле літо
За зорепадами осінь прийшла
Щемить моє серце за тим , що прожито
Пів віку без Бога жила

Тепер я з Отцем кожен день зустрічаю
Настане пора і прийдуть Жнива
Небесний Суддя мене запитає
Про те, як життя прожила

І я перед Ним упаду на коліна
І серце своє на вівтар покладу
Надіюсь по вірі вінець свій отримать
І в Рай, де панує Господь, попаду
Категорія: Вірші с.Любові Гончар | Додав: VeD (17.11.2011)
Переглядів: 1153 | Теги: Листопад, християнські вірші | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Наше опитування

Що б Ви хотіли, щоб ми добавляли на сайт?
Всего ответов: 20

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0