Свідчення


Бува, як дитинство згадаю
Сльоза на щоці забринить
Чому ті роки Господь не вертає?
Верни на одну лише мить

Красиву усміхнену маму
Вона ланковою була
Коли з поля йшла і співала
Гостинці від "зайця" несла

Ми радо її зустрічали
Допомагали мамі, як могли
Вона всі витівки наші прощала
Так не замітно і літа пройли

І батька, найкращого в світі,
Який кохав нас і життя
Любив біля хати на спризбі сидіти
І слухати спів солов'я

Так хочеться знову відчути
Батькове сильне плече
Та знаю, що вже не вернути
Дитинство моє золоте

Бабусину казку ласкаву
Про "колобка" і "кота-баюна".
Про те, як люди Христа розпинали.
І скільки горя принесла війна

Любі серцю відійшли у вічність
На Небо , де Бог прожива
Надіюсь я з ними зустрітись
В той день, коли прийдуть Жнива

Маленькі дівчатка дорослими стали
У кожної дім і сім'я
Я з Богом знайшла те , що не мала
У мене є церква – велика рідня

Господь благодать посилає
Мудрості на кожен день дає
В горі завжди утішає.
Охороня дитя своє.

Для мене Бог – і батько і мати
Він головний Суддя для нас
Бо тільки з ним можна пізнати
Чисте життя, доки світильник не погас
Категорія: Вірші с.Любові Гончар | Додав: VeD (17.11.2011)
Переглядів: 1142 | Теги: Свідчення, християнські вірші | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Наше опитування

Чи являється для вас молитва перед їжею чимось особливим?
Всего ответов: 50

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0