Голгофа


Марія з Іваном на Голгофу спішила,
Щоб Господу віддати "борг".
Там "меч скорботи їй душу прошиє
І відкриються серця у багатьох".

Там перелюбний люд та грішний,
Кричав, сміявсь і голосив.
Цей люд над Божим Сином тішивсь,
А Він вустами спраглими просив.

Ісус благав у Батька на хресті,
Ти змилуйсь Господи над ними.
Цей гріх, Ти їм не залічи,
Чому Мене Ти Батечку покинув?

О, люди! Що ви наробили!?
Вустами славили Його.
А серцем? Серцем ви Його згубили!
Не прийняли Його любов.

Ніхто не зменшив Йому болі,
Ніхто не висушив сльози з очей.
Такої Голгофи ніхто не повторить,
Віддати Себе в Жертву за людей.

Кров цівкою тоненькою стікає,
Ісус шепоче:" Боже, Я тебе молю…".
І раптом Він так гучно промовляє:
"У руки Твої Свого духа віддаю!".

І небо для душі відкрилось,
Завіса вічності роздерлась пополам.
Те, що задумав Бог – звершилось!
І незабаром з'явиться Він Сам.

Так! Син Людський у славі прийде!
У славі Свого Батька із небес.
І Царство Боже тим відкриє,
Для кого в серці Він воскрес!
Категорія: Вірші с.Любові Гончар | Додав: VeD (17.11.2011)
Переглядів: 1497 | Теги: Голгофа, християнські вірші | Рейтинг: 2.0/3

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Наше опитування

Чи являється для вас молитва перед їжею чимось особливим?
Всего ответов: 50

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0