Здійснювати своє покликання
07,04,19 На служінні в Чорнобаї1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: 2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! 3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. (2Петр.1:1-3)
Апостол Петро своє Друге соборне послання починає з того, що вітаючи одновірців, бажає їм зростати у пізнанні Бога й Спасителя Ісуса Христа. І це побажання виникло у апостола не із своєї власної думки чи доброзичливості, але від натхнення його Господом, щоб він передав цю важливу істину всім дітям Божим(2Петр.1:21). При цьому він також вказує на те, що все необхідне для такого зростання мається у арсеналі кожного, хто відгукнувся на поклик Всевишнього та пізнав правдивого Бога в Ісусі Христі.
Неприпустима річ, коли людина, пізнавши спасіння Господнє на цьому обмежується і припиняє всій рух за Спасителем. Адже Христос досить чітко сказав про те, що хто бажає бути із Ним повинен взяти свого хреста і слідувати за Ним: " 38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний. (Матв.10:38); 23 А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. (Лук.9:23)". Тобто потрібно не просто рухатися в напрямку Ісуса, але день за днем, не відстаючи від Нього, здійснювати свою земну дорогу.
Така людина не буде залишатися без плоду і щастя наповнятиме її життя(2Петр.1:8). Вона матиме здатність та силу боротися з гріхом й встояти у часи випробувань, якими б вони не були(2Петр.1:10). Успішність, стане її атрибутом і внутрішнім задоволенням. Батькова прихильність та схвалення виявлятиметься у Його постійному благословенні. І це логічно, адже кожен батько хоче винагороджувати своє слухняне дитя.
І зовсім інша картина у тих дітей, що не слідують за Спасом щоденно. Вони не тільки відстають від Нього, але й позбавляються благословень та наражаються на самі різні проблеми й біди. Вони не бачать того, що у них робиться під ногами, бо світло віддалилося від них і вони знаходяться так би мовити на "неосвітленому" шляху. Не дивно, що в такій обстановці потрапити у пастку, розставлену дияволом, дуже легко і при цьому можливо вельми скалічитися(2Петр.1:9).
Бог спорядив Своїх дітей всіма засобами, щоб вони могли жити побожним життям(2Петр.1:3-7). Він дав їм Духа Свого, щоб вони мали постійне єднання із Ним(Iван.14:16). Утворив для них церкву Свою, щоб християни мали силу й наповнення у житті(Мт.16:18). І нарешті Він дав нам Слово Своє, що відкриває нам усю волю Його, щодо нашого правильного поводження у будь-якій ситуації. Залишається тепер тільки нам самим подбати про свою вірність та чинити своє покликання на цій землі так, щоб воно прославляло нашого Творця. Амінь!
