Джерело щирої вдячності

10,09,17 Свято "Жнив" у Благодатному



16 Завжди радійте!
17 Безперестанку моліться!
18 Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
(1Сол.5:16-18)

"Вранці, не вставайте навіть із ліжка, перш ніж не подякуєте Богу за десять благословінь, що мали в минулому дні. Якщо ви почнете так робити, то на початку вам буде досить тяжко пригадати навіть шосте чи сьоме, але із досвідом такого дійства ви будете дякувати Господу набагато більше і навіть без кінця. Це ознака духовного зростання коли людина може бачити і пам’ятати безліч Божих добрих діянь у своєму житті", – такий приклад використав пастор церкви "Благодать" із міста Золотоноші Віктор Дєєв, що прибув на святкування "Жнив" до своєї "доці".

А мені відразу пригадалася інша ілюстрація щодо бачення Божих благословінь у нашому житті. Колись читав в дитинстві одну історію про хлопчика, що любив дуже малювати. Він кожного ранку бігав на улюблену галявину у лісі і там змальовував самі різні пейзажі. Але одного разу, коли до них у село приїхав справжній художник-митець, то він поглянувши малюнки хлопчака, запропонував йому походити до нього на уроки доки той буде там у відпустці. При цьому він додав:"Я тобі вставлю інші очі". Хлопчик радо ходив на уроки, але й мусив виконувати умову на цей час, - не бігати на свою поляну малювати. Коли ж закінчилася відпустка митця і разом із нею й уроки, то перше, що захотів зробити хлопчик, так це ж звичайно побігти на улюблену поляну у лісі. Але він навіть не встиг відчинити хвіртки, як побачив неймовірної краси ранішню травинку, що випромінювала надзвичайну привабливість та чарівність. З того часу хлопчикові вже не доводилося десь бігати і шукати гарні пейзажі, він їх помічав скрізь навколо себе.

Ця ілюстрація й пропонований пастором Віктором метод навчання бути вдячним, дуже гарно говорять про наявність Божої присутності в нашому житті, та важливість дякувати Йому кожного дня за всі Його добродійства. І тоді ніколи не доведеться напружуватися, щоб бачити та згадати Божу милість, а вдячне серце буде природнім станом всякої дущі. І особливо це було актуальним у той День подяки за цьогорічний урожай у селі Благодатному.

Як і ведеться на такі свята, - було багато пісень, віршів, молитов та смачний обід, що наготували місцеві сестрички, пожертвувавши насолодою бути в такому піднесеному зібранні. Ну й головне ж, - безперестанку дякували та славили Бога за все, адже Він є джерелом всякої радості і щирої вдячності також. Амінь!